м. Луцьк,
просп. Соборності, 22Б
тел.: (0332) 71-52-55
Ми працюємо:
5 днів на тиждень
з 7:30 до 19:30
Виховання особистості в умовах розвитку української державності

«ЛЮБИ І ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ»

Люблять своє місто не за те, що
воно велике чи мале, а за те, що воно своє.

Березень 2015 року у дошкільному навчальному закладі №10 був насичений різноманітними заходами, присвяченими шляхам реалізації авторської програми і методичних рекомендацій «Моє рідне місто» (2012 року). У рамках роботи над соціально-педагогічним проектом «Луцьк і лучани»педагогічний колектив створив 17 фотоколажів.

Актуальність теми: громадянське виховання особистості в умовах розвитку української державності сьогодні є одним з визначальних завдань у всебічному розвитку дошкільника. Тому виникла потреба у визначенні основних засад і створенні навчальної програми і методичних рекомендацій «Моє рідне місто». Вони є варіативною складовою змісту дошкільної освіти, яка включає етнічні, історичні, економічні, природні і соціокультурні особливості регіону, які не знайшли відображення в інваріативній частині, але необхідні для повноцінного входження малюка як особистості у життя в умовах конкретного регіону.

   Життя ставить перед нами безліч різноманітних завдань, і одним з актуальних є громадянське виховання особистості. Адже достукатись до серця кожної дитини вкрай важливо саме в «золотому» дошкільному віці і вселити в нього вічні цінності. Лише за такої умови ми можемо бути впевненими у завтрашньому дні.
Компетентнісний підхід, покладений в основу Базового компонента дошкільної освіти, зумовлює посилення практичного аспекту освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.
   Оскільки кожен регіон має свої особливості : свої традиції і звичаї, свої пісні і легенди, свої національні святині і символіку, свою історію та обереги, саме тому виникла потреба створити свою авторську регіональну програму «Моє рідне місто». Програму, яка б допомагала педагогам розширити знання дітей та розвивати вміння і бажання помічати мальовничу красу рідного міста і краю, прищеплювати повагу до його традицій та виховувати патріотичні почуття. Адже всі моральні якості беруть початок саме в дошкільному віці. Тому педагогічний колектив дошкільного навчального закладу № 10 міста Луцька вирішив глибше торкнутись даної теми, щоб виховувати і плекати людину нового типу, яка потрібна своєму місту і краю у ІІІ тисячолітті. Впроваджуючи нові підходи з позицій життєвого самовизначення особистості, природовідповідності, педагоги дійшли до висновку, що дана програма повинна «народитись», щоб створити простір для формування у дошкільнят високоморальних обов’язків з акцентом на свій регіон.
   Створення цієї програми «Моє рідне місто» допомогло актуалізувати завдання формування у дошкільників елементарної форми громадянського сприйняття: реалістичного та оптимістичного. Це своєрідний і важливий орієнтир у вихованні патріотизму, на основі глибинних емоційних переживань, які базуються на рідному і добре знайомому, на кровному зв’язку між людьми, природній прихильності та любові до рідної землі, мови і культури.

      Важливими принципами побудови програми стали: принцип активності, природовідповідності, творчого ставлення до життя, індивідуального підходу.
Особливий акцент зроблено на наступних принципах:
Принцип доступності – полягає у використанні доступної віку і розумінню дітей інформації, лексики, наочності.
Принцип науковості – полягає у вмінні педагога реалістично, достовірно і зрозуміло подавати науково-історичні знання, події, факти.
Принцип історичності – полягає в умінні педагога прокласти місток між минулим і сучасним.
Принцип диференціації – полягає в умінні педагога створити оптимальні умови для самореалізації кожного малюка у процесі засвоєння знань про рідне місто (вік, стать, досвід, потреба, інтерес).
Принцип гуманізації – полягає в умінні педагога задіювати усі психічні процеси, різні види аналізаторів, впливати на емоційний стан та моральні почуття.
Принцип інтеграції – полягає у співпраці, партнерській взаємодії з включенням даного напрямку у різні види діяльності.
Провідною ідеєю програми є оптимальне використання дорослими можливостей, потреб і мотивів кожного віку для повноцінного розвитку і виховання маленького громадянина.
Одиницею структурування матеріалів програми є вікові періоди з характерними особливостями сприйняття, взаємовідносин дорослого і дитини, залучення родин вихованців до виховного процесу.
Програма складається з двох частин: перша – розкриває вікові можливості за лініями розвитку, освітні завдання, загальні показники компетентності та зміст діяльності, передбачає інформаційні блоки щодо ознайомлення з рідним містом; а друга частина – передбачає інформаційні блоки щодо ознайомлення з рідним містом.
   Матеріали програми розподіляються за певною схемою: загальні особливості вікового періоду, освітні завдання, освітні лінії (емоційно-ціннісний, соціально-моральний), показники компетентності, зміст діяльності з даної проблеми та особливості організації життєдіяльності.
   Отож, базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму місті, засвоєння прийнятих норм поведінки, взаємовідносин, залучення до світу його культури. Тому велике значення має ознайомлення дошкільнят з історичним, культурним, національним, географічним, природничо-екологічним надбанням рідного міста і його жителів. Активна взаємодія з оточуючим світом має будуватись на емоційно-практичній діяльності через гру, предметну і пізнавальну діяльність, спілкування, працю та інші види діяльності, що відповідають віковим можливостям.
Завдання слід реалізовувати як в самостійній діяльності протягом дня, так і в організованій педагогом діяльності.

   Ознайомлення з рідним містом повинно природно входити в цілісний навчально-виховний процес.
Педагогам нашого закладу і його вихованцям цікаво щоразу відкривати нову сторінку знань про місто над Стиром. А Вам?..
   Нинішній Луцьк – це сучасне місто. Впродовж лише одного ХХ сторіччя воно невпізнанно змінило свій вигляд. У десятки разів збільшилася його територія і зросла чисельність населення. Місто обросло довкола новими житловими масивами з багатоповерховими будинками, приєднавши до себе навколишні села.
   Сучасний Луцьк одягнувся в асфальт і бруківку. Широкі прямі магістралі його вулиць наповнені автомобілями, сучасною оздобою фасадів, вогнями реклами. Сьогоднішнє місто забезпечене усіма необхідними громадськими торгово-побутовими закладами, музеями, театрами. Працює ряд промислових підприємств, заводів, приватних фірм. Улюбленим місцем відпочинку дорослих і дітей є парки імені Лесі Українки та 900-річчя міста Луцька.
Але є й місце, де життя рухається повільніше і зміни відбуваються неохоче – це Старе місто. Його незвичайну територію та історичні пам’ятки держава оголосила історико-культурним заповідником. Старе місто відновлює старі втрачені ознаки. Первинного вигляду набувають «старі» громадсько-побутові заклади : перукарня, аптека, магазини; старовинні будівлі – храми, монастирі, замки, житлові будинки.
   В Луцьку по особливому шанують Святого Миколая. Він зображений на гербі міста, а біля будинку міської ради йому споруджено пам’ятник. Ця таємниця теж прийшла до нас з минулого.
Мокрої осені 1256 року велике татарське військо йшло українськими землями, грабуючи міста і села. І ось татарська орда підійшла до Луцька. Та доступитися до нього було важко, бо із-за зливи дуже піднявся рівень води кругом міста. Татари взяли місто в облогу, оточивши його з усіх сторін. Татарська орда хотіла обстріляти місто камінням, щоб примусити жителів здатися. Татари тримали місто в облозі аж до зими. Вони привезли великі каменеметальні машини. Прийшов день Святого Миколая. І з боку міста в напрямку ординців подув сильний вітер та розігралась справжня буря. Татари все-таки приступили до обстрілу міста, але каміння, не змогло подолати супротивного вітру, не долітало до міста і падало у воду. А деякі зі снарядів падали прямо на голови татар. Буря поламала всі машини. У літописах відмічено, що тоді в день Святого Миколая Бог сотворив велике чудо. Так і не досягнувши своєї мети, вороги змушені були зняти облогу Луцька й повернутися в Орду. 
   Вдячні жителі на честь свого ангела-охоронця збудували на перехресті тодішніх головних вулиць церкву Святого Миколая. А міський уряд виготовив печатку з його зображенням.
Тож якоюсь мірою старовина і сучасність тісно поєднались у місті Луцьку.

Використана література:
1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) // Вихователь-методист дошкільного навчального закладу. Дошкільне виховання, Київ, 2012.
2. Лазарук В.А. Вікна: нариси, статті, есе / В.А.Лазарук. – Луцьк: МП Волинської організації Спілки письменників України «Гранослов», 1995. – 144 с.
3. Лозинська Є. Українське народознавство дітям дошкільного віку : Метод. посібн. для дошк. закл. – Львів: Оріяна-Нова, 2008.


СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЕКТ
«Луцьк і лучани»

Мета проекту: створення умов для розвитку у дошкільнят ціннісного та громадянського ставлення до рідного міста, його минулого та сьогодення; обґрунтування необхідності залучення педагогів і батьків до створення проекту з метою виховання громадянської позиції, саморозвитку, динамічності, гнучкості; впорядкування умов та матеріально-технічного забезпечення.

Завдання проекту: уточнити та розширити уявлення дошкільників про своє рідне місто; сприяти розвитку морально-патріотичних, емоційно-естетичних почуттів; формувати духовні цінності особистості дитини, її внутрішнє Я, розширювати світогляд та виховувати цілісне сприйняття світу.
Учасники проекту: діти, педагоги, батьки. 

Характеристика проекту: інформаційно-пошуковий, тривалий, колективний, описово-графічна модель з програмою дій.

Узагальнення: авторська програма «Моє рідне місто», фотоколажі за вузькими напрямками.
Очікуваний результат: модернізація та інновація змісту роботи, видів діяльності, підходів у вихованні, розвитку і ознайомленні дітей з рідним містом; залучення батьків до навчально-виховного процесу; підвищення професійного рівня педагогів з даної проблеми; розвиток особистості вихованців, батьків і педагогів.

Очікуваний результат: модернізація та інновація змісту роботи, видів діяльності, підходів у вихованні, розвитку і ознайомленні  дітей з рідним містом; залучення батьків до навчально-виховного процесу; підвищення професійного рівня педагогів з даної проблеми; розвиток особистості вихованців, батьків і педагогів.



Колективна оцінка результатів проекту:
успішна реалізація проекту надала дошкільному навчальному закладу № 10 індивідуальності, відкрила перспективи розвитку в напрямку громадянської освіти, розширила можливості взаємодії з різними соціальними інститутами, створила позитивний імідж ДНЗ, завдяки чому було досягнуто очікуваного результату.

*Соціально-педагогічне проектування – важлива складова управлінської діяльності, здійснюючи яку дуже важливо підтримувати рівновагу між сталістю і новаторством, що забезпечує ефективність освітнього процесу, просування ДНЗ у нарощуванні інноваційних процесів. Таке проектування пов’язане з освітніми інститутами і середовищем, у яких здійснюється педагогічна діяльність.
 


Студія Трек
© ДНЗ №10
«Волиняночка», 2013-2014