м. Луцьк,
вул. Воїнів-афганців,8
тел.: (0332) 71-52-55
Ми працюємо:
5 днів на тиждень
з 7:30 до 19:30
Розвиток дітей дошкільного віку

ЗАСОБИ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Зміст логіко-математичного розвитку відображається у державній Програмі. Його умовно можна поділити на три напрямки: уявлення і поняття, залежності і відношення, математичні дії. На сьогодні можна зробити висновок, що основними у змісті є уявлення і поняття: кількість, число, множина, величина, міра, форма  предмета і геометричні фігури; уявлення і поняття про простір (напрямок, відстань, взаємне розміщення предметів у просторі) і час (одиниці виміру часу, його особливості). Кожне логіко-математичне поняття формується згідно методики поступово, поетапно. Навчальний матеріал запрограмований так, щоб на основі вже засвоєних більш простих знань і способів діяльності у дітей формувались нові.

Засоби навчання — це джерела отримання інформації.

Одним із засобів і дієвих форм  навчання — є індивідуальне навчання. Дитина набуває знання, виконуючи різні завдання, маючи можливість отримати допомогу з боку дорослого. Індивідуалізація і диференціація включає варіювання завдань, запитань, вказівок, установок з урахуванням окремих якостей особистості дитини. Сьогодні можна спостерігати, що одна частина педагогів зовсім відмовляється від колективних занять, замінивши їх іграми, індивідуальними бесідами та іншими формами роботи. А інша частина — віддає перевагу колективній формі, а індивідуальне та диференційоване навчання використовують як допоміжне.

Особливе місце у дидактиці посідають такі засоби навчання: сукупність предметів і явищ, знаки (моделі), дії і слово.

Розрізняють матеріально-предметні (ілюстративні) моделі та ідеальні (уявні).

Реалізація принципу наочності, репрезентація складних абстрактних математичних понять у доступній формі, слово вихователя, дитини, художнє слово, різновиди дидактичного матеріалу сприяють формуванню уявлень і понять.

Поєднання різноманітних ігрових методів та методів прямого навчання допомагає ввести дітей у сферу логіко-математичних уявлень. Розвиваючі ігри, проблемні і пошукові завдання активізують дітей, сприяють розвитку самостійності, логічного мислення. Такі ігри збуджують розумові здібності, що вимагають напруження розумових сил, розумових дій і операцій (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення).

Кожен засіб навчання виконує певну функцію. Так, образ, як засіб навчання, забезпечує розвиток особистого досвіду дитини, відображеного в уявленнях. Дія — формування у дітей умінь і навичок. Слово — створює можливість формування узагальнених уявлень, абстрактних понять.

Правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень логіко-математичного розвитку дошкільнят, тобто, формування у дошкільнят логічного мислення, вміння бачити і розуміти взаємозв'язки і залежності між предметами і явищами навколишнього світу.

РОЗВИВАЄМО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ОБДАРОВАНІСТЬ ЧЕРЕЗ РАННЄ ЧИТАННЯ

Чому виникає потреба у навчанні читання дошкільників?

Адже цього можна навчитись і у школі. Однак, як свідчить досвід, уже трирічні малюки часто виявляють інтерес до літер, як до інших предметів та значків. Тому у цій ситуації важливо підтримувати бажання дітей пізнавати щось нове. А значить, сприяти виявленню та розвитку спеціальної обдарованості, здібностей і бажань.

Це не означає, що навчитися читати — не найголовніше завдання для дошкільняти. Скоріше — це можливість швидкого інтелектуального розвитку дитини, активізації пізнавальних процесів. Головне у цій справі не перестаратися, адже примушування, невміле керування цим процесом може викликати відразу і абсолютне небажання навчатись читати.

Коли можна починати навчати дітей читати?

Це питання було і залишається дискусійним. Для кожної дитини цей вік визначається індивідуально, залежно від її загального розвитку, умов життя, оточення, інтересів сім‘ї. Важливо, щоб цей процес був невідривний від ігрової діяльності, як ведучої в дошкільному віці.

Сьогодні на допомогу мені, як вихователю, прийшли нетрадиційні методики раннього навчання читання Глена Домана, Миколи Зайцева, Овіда Декролі, Людмили Шелестової, Євгенія Чаплигіна.   

У дошкільній педагогіці доведено: навчати дітей треба в ігровій формі. У своїй роботі я використовую методики, в основі навчання яких гра, яка викликає у дітей радість, емоційне піднесення, навіть відчуття свята, щоб ніхто з дітей не помічав, що їх навчають. Спочатку ми вивчаємо шість букв, що позначають голосні звуки (А, О, У, Е, І, И). Дидактичний матеріал розроблений на різнокольорових геометричних фігу­рах, предметах. Діти засвоюють і назви кольорів, і геометричні фігури, і букви.

Навчання здійснюється на основі положень-методик:

1. Навчання читання по складах.

Відомо, що склад — найменша фонетично закінчена одиниця мовлення, тобто ми розмовляємо складами.

Тому доцільно навчати малюка називати одразу склад, а не окремі букви.

2. Проведення занять в ігровій формі.

Ігрова діяльність — це природна потреба дошкільника, тому я пропоную дітям такі завдання:

  • «Подаруй іграшкам букву» (собачці — А, крокодилу — У, і т.д.); 
  • «Разом з улюбленою лялькою пошукай букву А, яка заховалась на таблицях» (розвивально-коректурні таблиці); 
  • «Зафарбуй у зелений колір листочки, на яких є склади з буквою О» тощо. 
Оскільки мислення в дошкільників наочно-образне, дидактичні матеріали повинні складатися не лише з абстракції (графічних зображень, звуків, літер), а й із зображень конкретних предметів, на яких написано літери і склади. 

Використання наочно-образного матеріалу допомагає дітям краще засвоїти абстрактні поняття.

3. Застосування диференційного підходу.

Процес навчання читання передбачає врахування психологічних особли­востей типологічних груп дошкільнят (за ознаками типу нервової діяльності, темпераменту) та індивідуальних особливостей, їхнього фізичного і психологічного стану, уподобань, інтересів та бажань.

Такий підхід обумовлений метою діяльності (загальний розвиток і позитивні емоції від діяльності, збудження інтересу до читання).

4. Відповідність змісту завдань пізнавальним запитам дошкільнят.

Зміст завдань добирається мною на основі системного підходу: одночасно з буквами та складами діти знайомляться з основними геометричними фігурами, кольорами, предметами та явищами навколишньої  дійсності; змістовий матеріал добирається відповідно до тем: «Тварини», «Птахи», «Транспорт», «Меблі», «Посуд», «Овочі», «Фрукти, ягоди», «Ліс» тощо.

Таким чином, зміст читання забезпечує розширення світогляду дошкільнят, розвиток їхнього мовлення формування чіткого уявлення про навколишню діяльність.

5. Техніка читання.

Якщо дитина вільно орієнтується щодо голосних звуків, переходжу до вивчення літер, які позначають приголосні звуки.

Отже, підпорядковуючи навчання дитини читання меті її загального роз­витку і проводячи заняття в ігровій формі, можна легко сформувати в дошкільнят позитивну мотивацію діяльності й  дати їм міцні знання, уміння та навички, які є одночасно фундаментом для розвитку загальної та спеціальної обдарованості.

Вихователь ДНЗ № 10,
Захарчук Світлана Іванівна


© ДНЗ №10
«Волиняночка», 2013-2022         hostel.lutsk.ua