м. Луцьк,
просп. Соборності, 22Б
тел.: (0332) 71-52-55
Ми працюємо:
5 днів на тиждень
з 7:30 до 19:30
ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

2014 рік

Парціальна програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі «ГРАЙЛИК»
(Автори і укладачі: Березіна О.М., Гніровська О.З., Линник Т.А.)

Парціальна програма «Грайлик», схвалена для використання в дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти міністерства освіти і науки України (лист ПТЗО від 31.03.2014 р. № 14.1/12-Г—501) розширює та доповнює зміст роботи педагогів ДНЗ з питань організації театралізованої діяльності. Складена відповідно до Базового компонента дошкільної освіти з урахуванням вікових психолого-фізіологічних особливостей розвитку дітей. Розкриває особливості та умови успішної освітньої роботи, завдання та змістові блоки з організації театралізованої діяльності з дітьми молодшого, середнього та старшого дошкільного віку. Також подано методичні рекомендації, які допоможуть педагогічним працівникам системно підійти до організації даного напрямку роботи.

В дошкільному навчальному закладі системна  робота з художньо – естетичного напрямку забезпечується через організацію та проведення таких складових:

  • свята художнього слова;
  • місячника казки;
  • П’ЯТНИЦЯ – день Театру у садку;
  • елементів театралізації на заняттях з усіх розділів програми;
  • самостійної художньої діяльності;
  • свят, розваг, днів відкритих дверей музично – естетичного циклу;
  • гурткової роботи;
  • роботи в повсякденному житті.

        Дані види діяльності спонукають до самовдосконалення, сприяють повноцінному творчому розвитку, формують розуміння театральних дій, образу, сценічної виразності, забезпечують виконання вимог парціальної програми з театралізованої діяльності «Грайлик».

        Театралізована діяльність, яка є імпровізаційною, виступає як активний, індивідуальний, творчий процес і об'єднує різні за характером творчі принципи – продуктивний, виконавчий та оформлювальний.

Наукові дослідження та кращий педагогічний досвід свідчать, що театралізована діяльність є перспективною, має практичну цінність у розв'язанні завдань сучасного дошкільного закладу, сприяє не тільки формуванню свободи дій і поведінки, але й розвитку соціально-моральної компетентності, допомагає дітям позбутися закомплексованості, розвиває мовлення, естетичні смаки і уподобання.

На виконання вимог програми у ДНЗ створене театральне середовище, яке представлене у кожній віковій групі атрибутами, костюмами для ігор-драматизацій, різними видами театрів:

  • театр дітей-виконавців (актора),
  • живих картинок,
  • настільний,
  • пальчиковий,
  • рукавички (Петрушки, бі-ба-бо),
  • на фланелеграфі,
  • тіньовий театр,
  • театр маріонеток,
  • театр образних іграшок, телетеатр,
  • театр ляльок з рухливими ніжками,
  • нетрадиційні види театрів виготовлені власними руками (з покидькового та інших матеріалів).

Аналіз та спостереження за театралізованою діяльністю дітей дає можливість зробити висновки про те, що поведінка дітей середніх та старших груп набула  певної моральної спрямованості; діти впевнені в собі, творчо використовують одержані знання й уміння в інших видах діяльності (ігровій, мовленнєвій, музичній). Можуть творчо самовиражатись, використовувати прийоми імпровізації, перевтілення.

Спостерігається великий і різносторонній вплив театралізованої діяльності на особистість дитини раннього та молодшого дошкільного віку, що дозволяє використовувати її як сильний, але не нав'язливий педагогічний засіб для формування розкутості, природної поведінки, адаптації до умов ДНЗ, вироблення у малюків стійкого інтересу до цієї діяльності.

Отже, введення дошкільників у світ театралізованої діяльності та реалізація завдань парціальної програми «Грайлик» у ДНЗ № 10 направлені на переживання позитивних емоцій, задоволення бажань, розвитку дитячої особистості. Діти навчаються легше приймати невдачі, не боятися труднощів. Такі ситуації чудово загартовують характер дитини, вчать переживати свій програш, виховують здатність поступатися один одному.

2015 рік

Методичні рекомендації «Ігри з паличками Кюїзенера»
(Автор і укладач: Кондратюк Л.Є.)

Сьогодні не потрібно нікого переконувати у тому, що період дошкільного дитинства дуже важливий для всебічного розвитку дитини, адже значна частина здібностей формується у дітей до 5-6 років.  

Але це не означає, що потрібно прагнути перетворити дитину на носія енциклопедичних знань. Маємо на увазі важливість не стільки самих по собі знань дошкільників, скільки здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень, тобто, уміння поводитись, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального життєвого досвіду та вимог життя.

А вихователь, як організатор, партнер і людина, яка супроводжує дитину у її розвитку має  передбачати створення умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини та формування у неї життєвої компетентності. Введення компетентності як пріоритетної категорії в дошкільну освіту означає підготовку дитини до реалій життя, вміння жити в соціумі, користуватися отриманими знаннями. Перебуваючи у постійному пошуку разом з вихованцями, педагог-дошкільник помічає та робить висновки про те, що є найбільш цікавим, розвивальним, з чим можна діяти.    

Мої спостереження допомогли зупинити вибір на методиці Кюїзенера. Я маю на меті переконати усіх зацікавлених вихователів у її результативності та корисності.

Методика Кюїзенера — універсальна, вона не суперечить жодній існуючій методиці, а навпаки, вдало їх доповнює. Палички Кюїзенера прості та зрозумілі дітям: вони легко звикають до них ще в зовсім  ранньому віці і вже сприймають у якості ігрового матеріалу, а не бачать у них нудне заучування чисел та математичних понять.

Цей матеріал широко використовується в дитячих садках Угорщини, Польщі, Бельгії, США, Франції та інших країн. Нашим педагогам він також відомий, але практично використовується недостатньо. Причина, як мені здається, відсутність методичної літератури, дуже обмежені пропозиції самого дидактичного матеріалу на ринку України.

Свою роботу за даною методикою я розпочала з ІІ молодшої групи. Оскільки, дана методика передбачає використання двох варіантів паличок: перший — це об’ємні брусочки різної довжини та кольору, а другий варіант складається з плоских смужок.  Для ознайомлення дітей виготовила по одному набору картонних смужок на кожну дитину. Тому пропоную і Вам спробувати свої сили, поринути з дошкільниками у світ новизни та математичних перетворень та ігор з картонними різнокольоровими смужками.

Інформаційна довідка

Джордж Кюїзенер (1891-1976) — бельгійський педагог, автор унікальної методики. Одним з його винаходів був набір кольорових дерев’яних паличок. В основу методу лягла методика Фридриха Фребеля, німецького педагога.

Кюїзенер використовував дерев’яні палички  при навчанні арифметиці і впевнився, що метод дуже дієвий. Він отримував стабільно високий результат навчання, а учням подобалося те, чим вони займалися.

Палички Кюїзенера називають ще кольоровими паличками, кольоровими числами, кольоровими лінієчками, рахунковими паличками.

Палички Кюїзенера рекомендовані для занять з дітьми від  одного року, але все залежить від індивідуальних здібностей та особливостей малюка. На мою думку, роботу доцільніше розпочинати з двох-трьох років.

Методичні рекомендації

Дидактичний матеріал,  розроблений  бельгійським математиком Д.Кюїзенером — «Розумні палички», або як його ще називають  — «Палички Кюїзенера».  Він призначений для навчання математики та педагогами у роботі з дітьми, починаючи з молодших груп дитячого садка  і   закінчуючи старшими класами школи.

Матеріал посібника містить добірку ігор на ознайомлення з паличками та формування за їх допомогою елементарних математичних уявлень і понять. Подано також систему ігор з логіко-математичного розвитку дошкільників з використанням інноваційної методики «Палички Кюїзенера».

Ефективне застосування паличок Д. Кюїзенера можливо в поєднанні з іншими посібниками, дидактичними матеріалами, а також і самостійно. Палички, як і інші дидактичні засоби розвитку математичних уявлень у дітей, є одночасно знаряддям професійної роботи педагога та інструментом навчально-пізнавальної діяльності дитини. Велика їх роль в реалізації принципу наочності, поданні складних абстрактних математичних понять у доступній формі малюкам, в оволодінні способами дій, необхідних для виникнення у дітей елементарних математичних уявлень. Важливі вони для накопичення чуттєвого досвіду, поступового переходу від матеріального до матеріалізованого, від конкретного до абстрактного, для розвитку бажання опанувати числом, рахунком, виміром, найпростішими обчисленнями, вирішення освітніх, виховних, розвиваючих завдань і т.д.

Палички Кюїзенера, як дидактичний засіб, в повній мірі відповідають специфіці й особливостям елементарних математичних уявлень, що формуються у дошкільнят, а також їх віковим можливостям, рівню розвитку дитячого мислення, в основному наочно-дієвого і наочно-образного. У мисленні дитини відбивається перш за все те, що спочатку відбувається в практичних діях з конкретними предметами. Робота з паличками дозволяє перевести практичні, зовнішні дії у внутрішній план, створити повне, чітке і в той же час досить узагальнене уявлення про поняття.

Виникнення уявлень, як результат практичних дій дітей з предметами, виконання різноманітних практичних  операцій, які є основою для розумових дій, вироблення навичок рахунку, вимірювання, обчислень, створюють передумови для загального розумового і математичного розвитку дітей.

Палички Кюїзенера можна пропонувати дітям з трьох років для виконання найбільш простих вправ. Вони можуть використовуватися у другій молодшій, середній, старшій групах дитячого саду. Вправлятися з паличками діти можуть індивідуально або по кілька осіб, невеликими підгрупами. Можлива і фронтальна робота з усіма дітьми. Вихователь пропонує дітям вправи в ігровій формі.

Підбір вправ здійснюється з урахуванням можливостей дітей, рівня їх розвитку, інтересу до вирішення інтелектуальних і практичних завдань. При  цьому потрібно дотримуватись принципу «від простого до складного».

В іграх з паличками, які можуть носити характер змагання, дитині слід надавати можливість прояву самостійності у пошуку рішення або відповіді на поставлене питання, вчити висувати припущення та їх перевіряти, здійснювати практичні та уявні проби. Допомогу дитині краще надавати в непрямій формі, пропонуючи подумати ще раз, але по-іншому, спробувати виконати завдання, схвалюючи правильні дії і судження дітей.

Якими є  Палички Кюїзенера?

«Кольорові палички» є функціональним математичним навчальним матеріалом, який дозволяє у ході тактильної взаємодії («через руки») дитини формувати поняття числової послідовності, складу числа, відношення «більше-менше», «право-ліво», «між», «довше», «вище» тощо. Посібник сприяє розвитку дитячої творчості, наочно-дійового мислення, уваги, орієнтування у просторі, сприймання, дрібної моторики, фантазії та уяви, пізнавальної активності, комбінаторних та конструктивних здібностей.

 За допомогою кольорових паличок дітей також легко підвести до усвідомлення співвідношень «більше-менше», «більше-менше на ...», навчити ділити ціле на частини і вимірювати об'єкти, вправляти їх у запам'ятовуванні складу числа з одиниць і двох менших чисел, допомогти опанувати арифметичні дії додавання, віднімання.

З математичної точки зору палички – це множина, в якій приховані численні математичні ситуації. Колір і величина, моделюючи число, підводять дітей до розуміння різних абстрактних понять, що виникають в мисленні дитини як результат її самостійної практичної діяльності («самостійного математичного дослідження»): палички однакової довжини мають один і той же колір і, природно, означають одне і те ж число; чим більша довжина палички, тим більше значення того числа, яке воно виражає. Кольори, в які забарвлені палички, залежать від числових відносин, визначених простими числами першого десятка натурального ряду чисел.

Два варіанти паличок Кюїзенера 

Перший — це об’ємні брусочки різної довжини та кольору.

Другий варіант складається з плоских смужок 2x2 см, 2x4 см, 2×6 см, 2x8 см, 2x10 см, 2x12 см, 2x14 см, 2x16 см, 2x18 см, 2x20 см. Працюючи з дітьми молодшого дошкільного віку, я вибрала саме  його.

Виготовляються такі смужки з щільного кольорового картону. На відміну від брусочків, вони більші, стійкіші, виготовлення їх не вимагає особливих витрат, а навчальні можливості і ефективність нітрохи не менше, ніж у об’ємних паличок.

Смужки дають можливість виконувати вправи як у горизонтальній, так і у вертикальній площині на одному і тому ж місці, наприклад на столі (горизонтальна площина)  або  фланелеграфі (вертикальна площина). Зі  смужками можна «грати» і на підлозі.

Набором паличок (смужок) забезпечується кожна дитина. Смужки відрізняються величиною та кольором, вони моделюють певні числа.

До набору належать:

Біла — позначає число 1 (10 шт.)
Червона — позначає число 2 (10 шт.)
Світло-зелена — позначає число 3 (8 шт.)
Коричнева — позначає число 4 (8 шт.)
Жовта — позначає число 5 (8 шт.)
Темно-зелена — позначає число 6 (8 шт.)
Чорна — позначає число 7 (4 шт.)
Фіолетова — позначає число 8 (4 шт.)
Блакитна — позначає число 9 (4 шт.)
Оранжева — позначає число 10 (4 шт.)
Картки з числами (від 1 до 10)
Картки з прикладами (в межах 10).

Кожному числу відповідає свій колір. Кюїзенер надав їм кольори не випадково, а пов’язав з певним співвідношенням їх за величиною. Палички 2, 4, 8 (рожева, червона та бордова) утворюють «червону сім’ю»; 3, 6, 9 (блакитна, фіолетова та синя) – «синю сім’ю», а 5 та 10 (жовта та оранжева) складають «жовту сім’ю». Таким чином, числа з «червоної сім’ї» кратні двом, з «синьої» - трьом, «жовтої» - п’яти. Паличка білого кольору (один) – ціле значення і входить до кожного числа, а от сімка чорного кольору «живе» окремо від інших.

На першому етапі палички Кюїзенера замінять конструктор та мозаїку. Для початку буде достатньо простого ознайомлення: нехай дитина візьме їх в руки та уважно розгляне. Таке просте завдання саме по собі дуже корисне: воно розвиває дрібну моторику та зорове сприймання. Трохи пізніше дії можна доповнювати коментарями на зразок: «Це паличка синя, вона довга, а це – біла, вона коротка». Для дитини буде зрозуміліше, якщо ви спробуєте донести ці поняття через казку.

Чотирирічна дитина вже може розкладати палички по «сім’ям». А познайомити з ними краще розповівши дивну історію: «Жили-були різнокольорові палички. Їх було багато, а жили вони у невеличкій коробочці. Тісно паличкам в коробці, а грати – так взагалі незручно. І от одного разу маленькі біленькі палички (одинички) запропонували побудувати свої різнокольорові будиночки і жити в них сім’ями. І тут же вони звели свій білий будинок. Всім іншим ця ідея сподобалася. Чорні палички (сімки) теж побудували собі домівку поруч з білими «А ми живемо в чорному будинку!» - радісно сповістили вони. Рожеві двійки запросили дуже схожих на них сестричок – червоних п’ятірок та бордових вісімок – будувати спільний червоний будинок. Поруч з ними блакитні трійки, фіолетові шістки та сині  дев’ятки також спільно побудували свій синій будинок. А жовті п’ятірки та оранжеві десятки також опинилися в одному будинку. Вийшла дуже гарна кольорова вулиця, де всі будиночки яскраві, зручні та затишні. Всі палички раділи, ходили сім’ями один до одного в гості та разом вигадували різноманітні цікаві ігри. А одного разу в гостях у паличок червоного будиночка фіолетові шістки та оранжеві десятки помітили, що вони схожі з господарями будинку, та з’ясували, що всі вони доводяться одна одній сестричками. І стали вони жити ще краще, а дружити ще сильніше!

Отже, на першому етапі знайомства з паличками діти самостійно зможуть зробити відкриття стосовно властивостей паличок: їх багато, вони різного кольору та розміру, палички одного кольору однакові по довжині, їх можна розкласти по «сім’ям».

Ігри та вправи на цьому етапі спрямовані на групування паличок за різними ознаками, створення з них різних будівель. Крім виразів «така сама», «не така, як», використовують слова «однакові», «різні».

Ігри можуть носити комплексний характер, дозволяючи вирішувати одночасно кілька завдань. Бажано  у  іграх передбачати   перегляд  всіх можливих варіантів вирішення задачі: складання «потягів» однако вої довжини з двох, трьох, чотирьох і т.д. «вагонів», вимірювання однією і тією ж паличкою-міркою різних паличок, однакових паличок різними мірками-паличками. З допомогою вправ дитина зможе: опанувати кількісну та порядкову лічбу; з’ясувати взаємозв’язок між кількістю, числом і цифрою, що його позначає; додавати й віднімати числа в межах 10;засвоїть склад числа до 10, поняття числового ряду,порівнюватиме довжину, висоту, ширину,товщину  предметів, будуватиме послідовності й буде виконувати найпростіші вимірювання. Ігрові елементи у вправах вводяться в формі ігрової мотивації (побудувати драбинку для півника, полагодити паркан і так далі)  і у вигляді змагання (хто швидше складе, зробить, покладе, скаже).

Під час ознайомлення дітей із паличками можна вивчити вірш:

По драбинці ми крокуєм
І підряд щаблі рахуєм.
У драбинці гарній, новій —
Знаєм щаблі кольорові.
Перший – то білесенька сніжинка.
Другий – то рожева намистинка,
Третій – як небо блакитне,
Четвертий – червоний – гвоздика тендітна,
П'ятий – неначе кульбабка жовтенька,
Шостий – бузковий, як квітка маленька,
Сьомий – як котик маленький, чорненький,
Восьмий – вишневий компот солоденький,
Дев'ятий – синенький, волошки неначе,
Десятий – жовтогарячий, як сонячний зайчик. 

Переваги методики:

Універсальність. Застосування методики не суперечить іншим методикам, а тому може використовуватись як окремо, так і в поєднанні з іншими, доповнюючи їх.
Багатофункціональність. Створені безпосередньо для навчання математики, додатково розвивають дрібну моторику, просторове та зорове сприйняття.
Доступність. Прості й зрозумілі дітям, сприймаються як гра.


Очікувані результати:                                                                           

  1. Засвоєння еталонів кольору, співвідношень довжини,  висоти. 
  2. Удосконалення навичок кількісної та порядкової лічби прямого та зворотного рахунків. 
  3. Вільне орієнтування в числовому ряді. 
  4. Розв'язання простих арифметичних задач. 
  5. Удосконалення уявлень про геометричні фігури.
  6. Удосконалення вміння моделювати, конструювати. 

2016 рік

Парціальна програма з організації патріотичного виховання
«Моє рідне місто»
(Автори і укладачі: Гніровська О.З., Оксенчук Г.М.)

Громадянське виховання особистості в умовах розвитку української державності сьогодні є одним з визначальних завдань у всебічному розвитку дошкільника, тому, напевно, виникла потреба у визначенні основних засад і створенні парціальної програми і методичних рекомендацій «Моє рідне місто». Вони є варіативною складовою змісту дошкільної освіти, яка включає  етнічні, історичні, економічні, природні і соціокультурні особливості регіону, які не знайшли  відображення в інваріативній  частині, але необхідні для повноцінного входження малюка як особистості у життя в умовах конкретного регіону. 

Життя ставить перед нами безліч різноманітних завдань, і одним з актуальних є громадянське виховання особистості. Адже достукатись до серця кожної дитини вкрай важливо саме в «золотому» дошкільному віці і вселити в нього вічні цінності. Лише за такої умови ми можемо бути впевненими у завтрашньому дні.

Компетентнісний підхід, покладений в основу Базового компонента дошкільної освіти, зумовлює посилення практичного аспекту освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі. 

Оскільки кожен регіон має свої особливості : свої традиції і звичаї, свої пісні і легенди, свої національні святині і символіку, свою історію та обереги, саме тому виникла потреба створити свою авторську  регіональну програму «Моє рідне місто». Програму, яка б допомагала педагогам розширити знання дітей та розвивати вміння і бажання помічати мальовничу красу рідного міста і краю, прищеплювати повагу до його традицій та виховувати патріотичні почуття. Адже всі моральні якості беруть початок саме в дошкільному віці. Тому педагогічний колектив дошкільного навчального закладу № 10 міста Луцька вирішив глибше торкнутись даної теми, щоб виховувати і плекати людину нового типу, яка потрібна своєму місту і краю у ІІІ тисячолітті. Впроваджуючи нові підходи з позицій життєвого самовизначення особистості, природовідповідності, педагоги дійшли до висновку, що дана програма повинна «народитись», щоб створити простір для формування у дошкільнят високоморальних обов’язків з акцентом на свій регіон.

Створення цієї програми допомогло актуалізувати завдання формування у дошкільників елементарної форми громадянського сприйняття: реалістичного та оптимістичного. Це своєрідний і важливий орієнтир у вихованні патріотизму, на основі глибинних емоційних переживань, які базуються на рідному і добре знайомому, на кровному зв’язку між людьми, природній прихильності та любові до рідної землі, мови і культури.

Важливими принципами побудови програми стали : принцип активності, природовідповідності, творчого ставлення до життя, індивідуального підходу. Особливий акцент зроблено на наступних принципах:

  • Принцип доступностіполягає у використанні доступної  віку і розумінню дітей інформації, лексики, наочності.
  • Принцип науковості полягає у вмінні педагога реалістично, достовірно і зрозуміло подавати науково-історичні знання, події, факти.
  • Принцип історичності полягає в умінні педагога прокласти місток між минулим і сучасним.
  • Принцип диференціації полягає в умінні педагога створити оптимальні умови для самореалізації кожного малюка у процесі засвоєння знань про рідне місто (вік, стать, досвід, потреба, інтерес).
  • Принцип гуманізації полягає в умінні педагога задіювати усі психічні процеси, різні види аналізаторів, впливати на емоційний стан та моральні почуття.
  • Принцип інтеграції полягає у співпраці, партнерській взаємодії з включенням даного напрямку у різні види діяльності.

Провідною ідеєю програми є  оптимальне використання дорослими можливостей, потреб і мотивів кожного віку для повноцінного розвитку і виховання маленького громадянина.

Одиницею структурування матеріалів програми є вікові періоди з характерними особливостями сприйняття, взаємовідносин дорослого і дитини, залучення родин вихованців до виховного процесу.

Програма складається з двох частин: перша – розкриває вікові можливості за лініями розвитку, освітні завдання, загальні показники компетентності та зміст діяльності,  передбачає інформаційні блоки щодо ознайомлення з рідним містом; а друга частина – передбачає інформаційні блоки щодо ознайомлення з рідним містом.

Матеріали програми розподіляються за певною схемою : загальні особливості вікового періоду, освітні завдання, освітні лінії (емоційно-ціннісний, соціально-моральний), показники компетентності, зміст діяльності з даної проблеми та особливості організації життєдіяльності.

Отож, базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму місті, засвоєння прийнятих норм поведінки, взаємовідносин, залучення до світу його культури. Тому велике значення має ознайомлення дошкільнят з історичним, культурним, національним, географічним, природничо-екологічним надбанням рідного міста і його жителів.

Активна взаємодія з оточуючим світом має будуватись на емоційно-практичній діяльності через гру, предметну і пізнавальну діяльність, спілкування,  працю та інші види діяльності, що відповідають віковим можливостям.

Завдання слід реалізовувати як в самостійній діяльності протягом дня, так і в організованій педагогом діяльності.
Ознайомлення з рідним містом повинно природно входити в цілісний навчально-виховний процес.
Педагогам нашого закладу і його вихованцям цікаво щоразу відкривати нову сторінку знань про місто над Стиром. А Вам?..

Нинішній Луцьк – це сучасне місто. Впродовж лише одного ХХ сторіччя воно невпізнанно змінило свій вигляд. У десятки разів збільшилася його територія і зросла чисельність населення. Місто обросло довкола новими житловими масивами з багатоповерховими будинками, приєднавши до себе навколишні села.

Сучасний Луцьк одягнувся в асфальт і бруківку. Широкі прямі магістралі його вулиць наповнені автомобілями, сучасною оздобою фасадів, вогнями реклами. Сьогоднішнє місто забезпечене усіма необхідними громадськими торгово-побутовими закладами, музеями, театрами. Працює ряд промислових підприємств, заводів, приватних фірм. Улюбленим місцем відпочинку дорослих і дітей є парки імені Лесі Українки та 900-річчя міста Луцька.

Але є й місце, де життя рухається повільніше і зміни відбуваються неохоче – це Старе місто. Його незвичайну територію та історичні пам’ятки держава оголосила історико-культурним заповідником. Старе місто відновлює старі втрачені ознаки. Первинного вигляду набувають «старі» громадсько-побутові заклади : перукарня, аптека, магазини; старовинні будівлі – храми, монастирі, замки, житлові будинки.

В Луцьку по особливому шанують Святого Миколая. Він зображений на гербі міста, а біля будинку міської ради йому споруджено пам’ятник. Ця таємниця теж прийшла до нас з минулого.

Мокрої осені 1256 року велике татарське військо йшло українськими землями, грабуючи міста і села. І ось татарська орда підійшла до Луцька. Та доступитися до нього було важко, бо із-за зливи дуже піднявся рівень води кругом міста. Татари взяли місто в облогу, оточивши його з усіх сторін. Татарська орда хотіла обстріляти місто камінням, щоб примусити жителів здатися. Татари тримали місто в облозі аж до зими. Вони привезли великі каменеметальні машини. Прийшов день Святого Миколая. І з боку міста в напрямку ординців подув сильний вітер та розігралась справжня буря. Татари все-таки приступили до обстрілу міста, але каміння, не змогло подолати супротивного вітру, не долітало до міста і падало у воду. А деякі зі снарядів падали прямо на голови татар. Буря поламала всі машини.

У літописах відмічено, що тоді в день Святого Миколая Бог сотворив велике чудо. Так і не досягнувши своєї мети, вороги змушені були зняти облогу Луцька й повернутися в Орду. Вдячні жителі на честь свого ангела-охоронця збудували на перехресті тодішніх головних вулиць церкву Святого Миколая. А міський уряд виготовив печатку з його зображенням. Тож якоюсь мірою старовина і сучасність тісно поєднались у місті Луцьку.

Педагогами дошкільного навчального за­кладу №10 проводиться планомірна робо­та щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи з даного питання.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними.

Педагоги усвідомлюють, що важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

     Встановлено, що основними напрямами патріотичного виховання у ДНЗ є:

— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;
— краєзнавство;
— ознайомлення з явищами суспільного життя;
— формування знань про історію держави, державні символи;
— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
— формування знань про людство.

Під час відвідування відкритих занять виявлено, що базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму місті, засвоєння прийнятих норм поведінки, взаємовідносин, залучення до світу його культури. Педагоги продемонстрували активну взаємодію дітей з оточуючим світом на емоційно-практичній діяльності через гру, предметну і пізнавальну діяльність, спілкування,  працю та інші види діяльності, що відповідають віковим можливостям. Слід відзначити високу пізнавальну активність дітей під час проведення занять у вихователів Аврамук Т.С., Оксенчук Г.М., Каширець А.М., Хітрош М.Д., Базюк Н.Ф.

Можна зробити висновок, що виконання завдань програми допомогли дітям на високому рівні усвідомити системність, цілісність знань про своє рідне місто, країну. Робота в повсякденному житті та організовані заняття дають змогу максимально реалізувати вимоги програми. 

   


Студія Трек
© ДНЗ №10
«Волиняночка», 2013-2014